Ціни на нафту впали у вівторок, і за підсумками другого кварталу вони можуть показати найгіршу динаміку з початку пандемії COVID-19, головним чинником стало очікування швидкого відновлення постачань через Ормузьку протоку внаслідок дипломатичних контактів між США та Іраном.

Ф'ючерси на нафту марки Brent втратили майже 20% у другому кварталі, а ціни опустилися до низьких $70 за барель – різкий розворот після шокових максимумів, які наслідували удар американських військових по Ірану наприкінці лютого.

Розпродаж прискорився останніми тижнями: ринок все активніше закладає у котирування перспективу відновлення близькосхідного експорту, попри суперечливі публічні заяви Вашингтона та Тегерана про переговори.

Президент Дональд Трамп написав у понеділок на своїй платформі Truth Social, що «Іран запросив зустріч. Вона відбудеться завтра в Досі», а Білий дім підтвердив, що спеціальний посланник Стів Віткофф та Джаред Кушнер вирушать до Катару.

Водночас офіційний представник МЗС Ірану Ісмаїл Багаї заявив, що Тегеран не проводитиме «переговори з американською стороною на якомусь рівні» найближчими днями, наголошуючи, що іранська делегація їде до Дохи лише для обговорення розблокування заморожених активів та виконання умов перемир'я з катарськими посередниками.

Ця двозначність тримала ринки в напрузі, але ширша тенденція, а саме підписаний цього місяця меморандум про взаєморозуміння та взаємне призупинення бойових дій, переконала трейдерів та аналітиків у можливості відновлення постачань через Ормузьку протоку.

Провідні банки також переглядають прогнози щодо зниження. Morgan Stanley вдруге за два тижні знизив прогноз щодо Brent - опустили оцінки на третій і четвертий квартали 2026 року до $75 за барель і спрогнозували ціну $70 до кінця 2027 року.

Банк тепер передбачає глобальний надлишок нафти в 4,8 мільйона барелів на добу у 2027 році – все це на тлі відновлення експорту з Близького Сходу, сталого рівня видобутку в США та слабкого попиту Китаю.

Аналогічно, Goldman Sachs також переглянув прогнози у бік зниження, що вказує на зростальний консенсус серед найбільших інституційних гравців: період побоювань дефіциту пропозиції, на думку багатьох, добігає кінця.

Ситуацію на ринку посилюють і політичні вимоги країн-виробників. Минулого тижня Ірак посилив тиск усередині ОПЕК, прагнучи вищої стелі видобутку: міністр нафти Басім Мухаммад Худайр виступив за цільовий показник у 5 мільйонів барелів на добу.

За даними Reuters, ця вимога продиктована фінансовими труднощами після перебоїв в експорті під час конфлікту, а також новими зобов'язаннями з видобування інвестицій від BP, TotalEnergies, ExxonMobil і Chevron.

Міністерство нафти Іраку на короткий час припустилося можливості виходу з ОПЕК у разі відмови збільшити квоту – загроза, від якої невдовзі відмовилися, уточнивши, що вона не відображає офіційну позицію уряду.

Чинна квота Іраку становить 4,378 мільйона барелів на добу, проте фактичний видобуток значно нижчий через перебої в Ормузькій протоці. Троє іракських чиновників повідомили Reuters, що країна орієнтується на показник у 7 мільйонів барелів на добу найближчими роками – ось амбіція, яка за успішного розвитку дипломатії та відновлення експортних коридорів може мати серйозні наслідки для глобального ринку нафти.