Військовий конфлікт, що продовжується, за участю Ірану стає ключовим фактором прискореного переходу світової автопромисловості на електромобілі (BEV). Згідно зі звітом Bank of America, ескалація на Близькому Сході та загроза перебоїв у постачанні енергоносіїв радикально змінюють економіку володіння транспортом.

Аналітики BofA наголошують, що рівень невизначеності залишається високим. Сценарії варіюються від якнайшвидшого припинення вогню до затяжної блокади Ормузької протоки у другій половині 2026 року. У разі реалізації жорсткого сценарію з пошкодженням регіональної енергетичної інфраструктури котирування нафти марки Brent можуть злетіти до $160–240 за барель.

Такий стрибок цін на паливо завдає нищівного удару по автомобілях з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ). Інфляція експлуатаційних витрат робить електромобілі безальтернативним вибором із погляду загальної вартості володіння (TCO). За розрахунками банку, у Європі п'ятирічна вигода від використання електричного Volkswagen ID.3 порівняно з бензиновим Volkswagen Golf вже зараз становить від €2500 до €8500 залежно від доступних субсидій.

У BofA зазначають, що поточне зрушення споживчих уподобань повторює історичні патерни нафтових шоків минулого, коли покупці масово переходили на економічні машини. Головними бенефіціарами нинішньої кризи стануть лідери EV-сегменту Tesla Inc. та китайські виробники. За ними йдуть традиційні бренди із сильною лінійкою економічних авто: Renault SA, BMW AG та Toyota Motor Corp.

У короткостроковій перспективі фінансовий удар по самих автоконцернах буде обмеженим. Більшість компаній мають чинні механізми хеджування цін на сировину та електроенергію, а їх виробничі ланцюжки поки що не торкнулися. Частка близькосхідного ринку в глобальних продажах становить менш як 1%, хоча виробники люксового сегмента, такі як Ferrari NV та Lamborghini, вже припинили відвантаження в регіон.

Проте Bank of America попереджає: щойно терміни дії поточних сировинних хеджів закінчаться, затяжний конфлікт призведе до неконтрольованої інфляції витрат. У поєднанні із загальним ослабленням споживчого попиту на тлі дорогої нафти, це робить геополітичну волатильність головним довгостроковим ризиком для всього світового автопрому.